Эрих Мария Ремарк цитаты из книг - страница 62

-Интересно, что столь глупый животный процесс, как поглощение поджаренных кусков трупов животных и полуразложившихся молочных продуктов, затрагивает самые поэтические струны в душе человека, заставляя его слогать гимны.

Я хочу завжди йти вперед, навіть якщо іноді з'являється бажання зупинитися.

Це сон наяву - коли немає ніяких думок, коли тільки знеможено віддаєшся слабкій пульсації крові та сонячному теплу.

Говорили : "батьківщина", а мали на увазі загарбницькі плани жадібної індустрії; говорили : "честь", а мали на увазі жагу влади й гризню серед жменьки пихатих дипломатів та князів; говорили : "нація", а мали на увазі свербіж діяльності нічим не зайнятих панів генералів.

Я не знаю, про що ми говоримо, та це й байдуже, важливо те, що ми поруч.

Влада. Одного грама її досить, щоб зробити людину черствою.

Платити стражданнями мільйонів за героїзм небагатьох - занадто дорога ціна.

Храбр тот, кто имеет возможность защищаться. Все остальное — бахвальство.

Нет у нас воспоминаний. Никаких. Почему же их нет? Ищешь, ищешь, но оказывается, что все исчезло! А ведь произошло так много! Только это еще помнишь! Но больше ничего! А почему забываешь? Ты и я, разве мы уже не знали друг друга когда-то? Скажи! Ну скажи! Где все это теперь?

— Иногда трудно что-нибудь сказать, Изабелла. И дать свободу тоже трудно.
— Кому дать свободу?
— Самому себе. Многое в нас противится этому